Автор: Ханс Лаутеншлегер – доктор хімічних та фізичних наук, творець корнеотерапевтичного бренду dermaviduals (Німеччина).
Розацеа найчастіше розвивається у дорослих та вражає людей зі світлою шкірою. Для цього захворювання характерні неперехідна еритема, зміни поверхневих кровоносних судин та сполучної тканини, а також збільшення фолікули із сальними залозами. Розацеа важко піддається лікуванню, проте сучасна медицина має у своєму розпорядженні засоби, здатні зменшити прояви захворювання і поліпшити стан шкіри. Важливу роль тут грають косметичні засоби, які відновлюють бар'єрну функцію шкіри.
Про причини виникнення розацеа
Схильність до розацеа передається у спадок. Прояв симптомів може бути спровокований зовнішніми факторами, такими як тривале перебування на сонці (УФ-випромінювання), екстремальні температури (спека, мороз), неправильне харчування, стрес або контакт із речовинами, що викликають подразнення шкіри. Зміни стану кровоносних судин у формі телеангіктазій зветься «купероз».
При клінічному лікуванні основними засобами, якими досягається відновлення, є препарати з протизапальною, антиеритемною та антимікробною дією. Зокрема, широко застосовуються ретиноїди (ізотретиноїн орально), антибіотики (міноциклін та доксициклін орально, метронідазол місцево) та азелаїнова кислота (до 15% у кремах топічного застосування). Не рекомендується застосування глюкокортикоїдів
Профілактичні заходи
Найважливіший профілактичний захід, якого необхідно дотримуватись і під час лікування, – виключенняконтакту із подразниками, здатними запускати активну форму хвороби. Слід забезпечити захист шкіри від ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання (насамперед від сонця), спеки (сауна), морозу та сухого пронизливого вітру. Вживання спецій, гарячих та алкогольних напоїв розширює судини. Психологічний стрес призводить до припливів та пітливості. Висохлий піт може викликати роздратування (печіння, свербіж) при розладах сполучної тканини. Куріння також негативно впливає на стан шкіри.
При виборі косметичних засобів для регулярного догляду за шкірою, ураженої розацеа, слід пам'ятати про наступне:
– Ефірні олії зазвичай містять речовини, що підвищують чутливість шкіри, тому їх слід уникати не тільки у чистому вигляді, а й у складі косметичних препаратів.
– Вміст спирту понад 10% може спричинити подразнення шкіри.
- Емульгатори, особливо на основі поліетиленгліколей (ПЕГ), руйнують шкірний бар'єр і можуть утворювати пероксиди, що подразнюють шкіру.
– З обережністю слід використовувати речовини ліпідної природи. Зокрема, варто уникати кремів, що містять мінеральні олії. Висока концентрація ліпідів сприяє створенню ідеальних умов життєдіяльності анаеробних бактерій, таких як Propionibacterium acnes і Staphylococcus epidermidis.
– Технічні компоненти, наприклад, азобарвники, що включаються для надання готовому продукту певного кольору і не вирішують біологічного завдання, також здатні викликати подразнення шкіри.
– Під час миття тіла бажано користуватися не гарячою, а теплою водою.
– Після миття краще просушити шкіру легкими торками рушника, а не витирати.
- Необхідно уникати пілінгу уражених областей шкіри.
– Бажано уникати вологого гоління та голитися сухим «способом».
Корнеотерапевтичний підхід
Насамперед він спрямований на зміцнення власних бар'єрних структур рогового шару та стабілізацію захисної функції шкіри у довгостроковій перспективі. Справний шкірний бар'єр «зупиняє» переважну більшість екзогенних факторів розвитку розацеа, таких як хімічні реагенти та мікроорганізми. Відомо, що після стабілізації стану шкірного бар'єру зменшується і можливість повторного запалення в глибоких шарах шкіри, тому існуюче запалення послаблюється і зникає. Така стратегія лікування називається лікуванням «зовні всередину».
Загальноприйнятий фармацевтичний підхід до лікування розацеа діє у зворотному порядку – насамперед послаблює поточне запалення. Однак при цьому не відновлюється роговий шар. Незважаючи на те, що при такому лікуванні можна швидко досягти видимого ефекту, через деякий час після припинення прийому препаратів симптоми можуть з'явитися знову, тому що ніщо не заважає екзогенним подразникам проникати крізь бар'єр шкіри.
Стратегія відновлення рогового шару передбачає м'яке очищення шкіри, а також використання засобів для захисту та догляду за шкірою, які не викликають додаткового подразнення. Вода для миття має бути тепла і м'яка, тому що сполуки, що надають їй жорсткості, наприклад, іони кальцію та магнію, можуть утворювати солі жирних кислот, які руйнують бар'єр шкіри. Використовувані косметичні склади не повинні містити консервантів (через їх сенсибілізуючий потенціал) та поверхнево-активних речовин. Найкраще використовувати препарати у формі гелів з pH близько 5,5 і навіть трохи кисліше (pH близько 4,5-5,0) і без вмісту лаурилсульфату або лауретсульфату натрію (через їх дратівливий потенціал). Як емульгатори рекомендуються ПАР на основі цукрів або можна використовувати молочко, що очищає, без емульгаторів.
Емульсійні основи складів для догляду за шкірою (базові креми) не повинні містити ароматизаторів, емульгаторів, мінеральних масел і силіконів. Використання жирних кислот, церамідів та фітостеринів у поєднанні з насиченим фосфатидилхоліном та тригліцеридами дозволяють створити креми зі структурою, близькою до структури шкіри (дермамембранна структура, DMS).
Аналогічні міркування діють і щодо використання тонального крему, адже його наносять на тривалий час. Більш того, найчастіше тональний крем виконує одночасно функції денного та сонцезахисного засобів, отже він має бути стійким до сонячного випромінювання та зовнішнього забруднення. Вміст ліпідів у корнеотерапевтичному тональному кремі буде більшим, оскільки вони допомагають стабілізувати дію пігментів. Найкраще підходять пігменти, засновані на оксидах заліза, діоксиді титану, кремнієвій кислоті та слюді. Креми зеленуватих тонів оптично зменшують почервоніння. Щоб вирівняти тон шкіри, видимі кровоносні судини можна «замаскувати» шляхом локальної обробки шкіри дигідроксіацетоном (ДГА). Дигідроксіацетон входить до складу кремів для автозасмаги, в результаті його хімічної реакції з кератином утворюються продукти, що надають шкірі характерного жовто-коричневого відтінку, що нагадує засмагу.
Зміст жирів в емульсійних складах від засмаги, як і у тональних кремах, теж підвищено – це необхідно тому, щоб поступово солюбілізувати тобто розчинити УФ-фільтри у повному обсязі препарату та запобігти їх агресії та випадання в осад. Перевагу слід віддавати фізичним УФ-фільтрам – діоксиду титану або оксиду цинку, що відбивають ультрафіолет за принципом мікродзеркал. Однак не можна не визнати, що забезпечити надійний захист шкіри від УФ-випромінювання неможливо без використання хімічних фільтрів, що поглинають УФ-промені. Крім того, креми з тригліцеридами та оксидом цинку на водній основі нестабільні, тому що в них з часом утворюється цинкова олія. Необхідно зауважити, що навіть використання кремів проти засмаги не забезпечує захист шкіри від ІЧ-випромінювання, тому найкраща фотопротекція для шкіри з розацеа – перебування в тіні.
Активні агенти коренеотерапевтичних засобів
Після відновлення шкірного бар'єру шкіри з розацеа наступним завданням стає профілактика. Щодо цього цікавий підхід передбачає так звана «розширена корнеотерапія». Її суть полягає в тому, що шкірний бар'єр тимчасово «відкривається», щоб через нього вглиб шкіри змогли пройти спеціально відібрані активні речовини. Для тимчасового підвищення проникності бар'єру використовують ліпосоми і наночастинки, які «розчиняються» в ліпідних пластах рогового шару і роблять їх «більш рідкими» (тобто вони підвищують плинність). Щоб «закрити» бар'єр, необхідно повернути ліпідний матрикс до вихідного стану – для цього на шкіру наносять креми, що базуються на DMS та імітують структуру ліпідного бар'єру.
Найчастіше застосовуються модулі, що складаються з певних комбінацій DMS – базового крему та активних агентів. Завдяки такому «обрамленню», активні агенти накопичуються у роговому шарі, а потім при необхідності поступово вивільняються. Ключовим компонентом як ліпосом, так і наночастинок є природний (ненасичений) фосфатидилхолін (ФГ) (мал.1). Фосфатидилхолін містить дві незамінні для людського організму речовини: хімічно пов'язані ліполеву кислоту та холін.
Фосфатидилхолін
Липолева кислота також служить субстратом для синтезу цераміду I, важливою складовою шкірного бар'єру. Як джерело лінолевої кислоти та холіну можна використовувати:
– ліпосоми: ліпідний склад ФГ на 80% представлений ліноленовою кислотою, яка в шкірі перетворюється на 13-гідроксиоктадекадієнову кислоту (13-HODE), що характеризується потужною протизапальною дією (омега-6 кислота). Ліпосоми дуже ефективні у разі порушення процесу зроговіння. Для підтримки потрібної консистенції ліпосомального препарату можна використовувати азелаїнову кислоту, яка одночасно виконує функцію антибактеріального агента, інгібуючи ріст Propionibacterium acnes та Staphilococcus epidermidis. У косметичних засобах дозволено використання азелаїнової кислоти у концентраціях до 1%;
– лляна олія: фосфоліпіди лляної олії містять більше 50% a-ліноленової кислоти (ALA, омега-3 кислота) яка в шкірі за допомогою ферментів перетворюється на 13-гідрокси-9,11,15-октадекатрієнову кислоту (13-HOTrE), що володіє протизапальними властивостями. Біодоступність лляної олії покращується при її використанні у вигляді нанодисперсії у водному розчині – така форма забезпечує швидке проникнення ліпідів через шкірний бар'єр та надає препарату відмінних сенсорних властивостей;
– олія енотери: олія енотери багата на g-ліноленову кислоту (GLA, омега-6 властивості кислота), яка є субстратом для утворення 13-гідрокси-6,9,11-октадекатрієнової кислоти (13-HOTrEg), що має протизапальні властивості. Так само, як і для лляної олії, рекомендується застосування у формі нанодисперсії.
(зауваження: природна 15-ліпоксигеназа, що міститься в шкірі, окислює лінолеву, а- і у-ліноленові кислоти, що володіють потужною протизапальною дією. Якщо ті ж самі омега-3 і омега-6 кислоти прийняти перорально, вони перетворюються на ейкозапентаєнову і арахедонову кислоти відповідно. У свою чергу, продукти їх метаболізму не настільки ефективні проти запалення);
– смола босвелії (ладан): ацетил-11-кето-b-босвеллієва кислота, що міститься в смолі дерева, пригнічує фермент 5-ліпоксигеназу, який запускає в організмі процес запалення. Для того, щоб смола стала застосовною для корнеотерапії, її обов'язково треба перевести у форму нанодисперсії. Крім іншого, вона ефективна проти актинічного кератозу, а під час опромінювання УФ пригнічує експресію металопротеаз, що розщеплюють колаген.
ацетил-11-кето-b-босвеллієва кислота
– вітамін А (ретинол) сприяє відновленню шкіри та синтезу колагену. Зазвичай його використовують у формі ретинілпальмітату, який потім гідролізується ферментами і перетворюється на пальмітинову кислоту і вітамін А. При використанні ретинолу у високоефективних нанодисперсійних системах необхідно знижувати його дозування, інакше він починає активно трансформуватися в ретинову кислоту, яка у великих концентраціях викликає подразнення;
– екстракт голки понтійської стабілізує стан кровоносних судин та сполучної тканини. Він підтягує шкіру і знімає почервоніння. Цей екстракт містить сапоніни або агліконові форми – русцин, рускогенін та нео-рускогенін, а також алколоїд спартеїн. Для збільшення проникаючої здатності рекомендується використовувати ліпосомну форму;
Рускогенін
– екстракт ехінацеї має антисептичні та протизапальні властивості, а також інгібує гіалуронідазу. Цей екстракт зазвичай застосовують при лікуванні телеангіктазії (куперозу). Легкий підтягуючий ефект пояснюється наявністю ненасичених кислот та флавонів;
– D-пантенол є попередником вітаміну В5. Він полегшує свербіння, зволожує шкіру та прискорює розподіл клітин;
– екстракт алое віра заспокоює подразнену шкіру та утворює тонку поверхневу плівку, що допомагає роговому шару підтримувати необхідний рівень зволоженості;
– олія з насіння шипшини добре підходить для легкого масажу. Ефіри жирних кислот, що містяться в цій олії, являють собою на 25-50% похідні лінолевої кислоти і на 25-30% - a-ліноленової (дані про метаболізм див. вище);
– саліцилова кислота має антимікробні властивості, проте якщо кератолітичний ефект не є метою, її потрібно використовувати обережно;
Саліцилова кислота
– натуральний зволожуючий фактор (NMF) складається з вільних амінокислот, молочної кислоти, сечовини та піроглутамату натрію, він не лише зволожує шкіру, але й допомагає протистояти окислювальному стресові.
Що стосується підбору інших активних інгредієнтів, то треба виходити із потреб шкіри, ураженої розацеа. Рекомендуються речовини із заспокійливою дією, із протизапальними та антимікробними властивостями, здатними зміцнювати судинну стінку та брати участь у процесах регенерації. Всі ці ефекти можна поєднати в одному комплексі наступних косметичних процедур.
1. Очищення: гель для очищення або молочко.
2. Тонізування: лосьйон на водній основі, що містить D-пантенол і терпкий екстракт огірка або ліпосомну рідину з азелаїновою кислотою.
3. Масаж: дуже акуратний з тими ж компонентами, що в масці для обличчя (див. нижче). При необхідності використання додаткової олії – олія із насіння шипшини.
4. Маска для обличчя: лляна олія, вітамін А, екстракти голки та ехінацеї та базовий крем. Надлишки маски акуратно видалити компресом.
5. Засіб для догляду за шкірою навколо очей: поєднання екстракту голки, ліпосом, NMF, гіалуронової кислоти, а також базового крему та гелю (наприклад, води, ксантанової міді, карбомера натрію).
6. Завершення процедури: екстракти босвеллії, ліпосоми з азелаїновою кислотою та D-пантенол з базовим кремом.
Процедура корнеотерапії розацеа може змінюватись в залежності від точного діагнозу та ступеня тяжкості захворювання. Слід зазначити, що більшість активних речовин, згаданих вище, використовується проти вугрів звичайних (виникають і натомість підвищеної секреції себуму) і вікового акне (зазвичай, себодефіцитна, суха шкіра).
– звичайні вугри: гель, що очищує, ферментативний пілінг, саліцилова кислота, ліпосоми, азелоїнова кислота, босвеллія (екстракт ладану), вітамін А, DMS-базисний крем (опціонально);
– вікове акне: очищуючий гель або молочко (DMS), ферментативний пілінг, саліцилова кислота, лляна олія, екстракт ладану, вітамін А, фітогормони (наприклад, ліпосомний екстракт конюшини лучної) Ліпосоми, NMF, гіалуронова кислота, MS основний крем.
Як впоратися з почуттям печіння
В останні роки в лікуванні розацеа відбувся якісний стрибок, багато в чому пов'язаний із зростаючою популярністю фруктових кислот і їх дедалі ширшим використанням як пілінг-агентів. Однак пацієнти часто скаржилися на те, що після застосування емульсій типу «масло у воді» виникало відчуття печіння (начебто втирають сіль у відкриті рани). Інтенсивність печіння корелює з концентрацією водорозчинних речовин у косметичних засобах. Якщо надто активне використання косметичних засобів з водорозчинними компонентами призводить до подразнення шкіри, особливо взимку, коли шкіра недостатньо зволожена, а кімнати перегріті, рекомендується вжити таких заходів.
1. Зменшити інтенсивність використання емульсійних препаратів (кремів) для догляду за шкірою.
2. Збільшити вміст у них ліпідів
3. Використовувати NMF та ліпосоми з азелаїновою кислотою.
4. Застосовувати допоміжні активні речовини.
Азелаїнова кислота
Часте миття шкіри лише ускладнює проблему, особливо якщо компоненти жорсткої води проникають глибоко у вже ослаблений, але без видимих пошкоджень роговий шар та руйнують його структури. Хорошою інвестицією у своє здоров'я стане в такому разі домашній пом'якшувач води. Роздратована шкіра не просто чутливіша до жорсткої води, вона стає більш сприйнятливою до інфекцій. Типові симптоми подразнення шкіри на обличчі – свербіж, відчуття стягнутості, за яким слідує запалення на щоках, носі та повіках, а також на периоральній ділянці, наприклад, між верхньою губою та носом або нижньою губою та підборіддям. Під час гострого запалення не рекомендується використовувати олеогелі, у тому числі ті, що не містять води та емульгаторів. Справа в тому, що засоби, збагачені ліпідами, надають ідеальні умови для розвитку анаеробних бактерій, зокрема Propionibacterium acnes та Staphylococcus epidermis. Тому застосування антибіотиків неминуче. У такому випадку найкраще використовувати метранідазол, який також стабілізує поверхневі кровоносні судини. Діючи паралельно із сучасною фармацевтичною терапією, необхідно якнайшвидше відновити структуру та налагодити нормальне функціонування шкірного бар'єру (це і є мета допоміжної корнеотерапії), щоб уникнути рецидивів.
Література:
1. Lautenschläger H. Wenn die Haut reagiert – Kosmetika und ihre Wirkungen. Beauty Forum 2008; 9:114–116.
2. Lautenschläger H. Dermopharmazie – Dekorative Kosmetik für die Problemhaut. Pharmazeutische Zeitung 2008; 153 (8): 28-30.
3. Lautenschläger H. Nanopartikel in Kosmetika - Gut oder schlecht? Beauty Forum 2009; 5:44-47.
4. Lautenschläger H. Membranhaltige Barrierecremes – Wie die Haut so der Schutz, Kosmetische Praxis 2006; 4: 12-14.
5. Lautenschläger H. Pflanzenöle, Kosmetik International 2009; 1:16–186.
6. Lautenschläger H. Das ABC der Fettsäuren, Beauty Forum 2009; 12:40–47.
7. Lautenschläger H. Geschichte und aktuelle Gesichtspunkte der Korneotherapie, Kosmetische Medizin 2005; 26 (2): 58-60.