Автор: Ханс Лаутеншлегер – доктор хімічних та фізичних наук, творець корнеотерапевтичного бренду dermaviduals (Німеччина).
Акне – одна з найпоширеніших проблем, з якою звертаються до салонів краси. Хворі з висипом вугрів, особливо підлітки, відчувають сильні психологічні страждання і, як правило, покладають на косметичне вирішення проблеми великі надії.
Акне є хворобою сальних залоз, що безпосередньо з'єднуються з каналом волосся (рис. 1). Шкірне сало (себум), що виробляється сальними залозами, змащує шкіру та волосся, формуючи тонку плівку на їх поверхні та закупорюючи канал волосся, запобігаючи прямому контакту із зовнішнім середовищем. У безпосередній близькості від місця, де волосся виходить на поверхню шкіри, роговий шар шкіри стає тоншим і має лійкоподібну форму. Шкірний жир, що виділяється, переносить на поверхню також і клітини рогового шару. Традиційно виділяють чотири основні фактори, що впливають на розвиток акне.
1. Гіперкератоз волосяного фолікула
2. Гіперплазія сальних залоз
3. Гіперколонізація мікробами
4. Запалення та імунна відповідь.
Мал. 1. Зображення шкіри. Сальні залози позначені жовтим та помаранчевим кольором.
Крім того, важливими є генетична схильність, вплив навколишнього середовища та психологічний фактор. Зазвичай комедони утворюються там, де підвищена щільність розташування сальних залоз, – це обличчя, область декольте, спина та плечі. Симптоми акне можуть бути як легкими, так і важчими, зокрема, класифікація ВООЗ виділяє 10 ступенів тяжкості акне
Особливості себопродукції при акне
Шкірне сало (себум) – гідрофобна субстанція, основними компонентами якого в нормі є:
Тригліцериди …………………………… близько 41%
Воскові ………………………………… ефіри около25%
Жирні …………………………………... кислоти близько 16%
Сквален …………………………………... близько 12%
Дигліцериди ……………………………. близько 2%
Холестеринові ефіри …………………. близько 2%
Холестерин ……………………………….. близько 1-2%
Себопродукція знаходиться під контролем гормонів, насамперед тестостерону, рівень якого підвищується у підлітковому віці. Одночасно може статися дисбаланс у процесі десквамації, внаслідок якого зростає зчеплення корнеоцитів та уповільнюється їхнє відлущування. Рогові маси, що накопичилися, додатково «проклеєні» себумом, міцно закупорюють вивідну протоку сальних залоз. Себум накопичується в самій залозі і розтягує його стінки (білі і чорні вугрі). Якщо зрештою заліза лопається і себум потрапляє у міжклітинний простір, розвивається запалення.
Ситуація посилюється ще й тим, що в закупореній залозі з обмеженим доступом кисню, створюється сприятливе середовище для зростання анаеробних бактерій Propionibacterium acnes (P. acnes). Ці бактерії «живляться» жирами і розщеплюють тригліцериди, при цьому вивільняються гліцерин і вільні жирні кислоти. Деякі з нихмають дратівливі та комедогенні властивості.
Комедогенні агенти
Крім вільних жирних кислот з комедогенними властивостями, що вивільняються при гідролізі тригліцеридів себуму в процесі життєдіяльності P. acnes, вугрова хвороба може бути спровокована або посилена деякими екзогенними речовинами, наприклад:
- мінеральними оліями (олійне акне)
- смолами (смоляне акне)
- хлоровмісними вуглеводнями (хлоракне, бомакне)
- ліками, що застосовуються для лікування захворювань щитовидної залози (медикаментозне акне).
Комедоногенні властивості виявлені і серед косметичних інгредієнтів. «Лідерами» у цьому плані є емоленти: ланолін, цетиловий спирт, насичені жирні кислоти та їх ефіри, які, втім, найбільш агресивні у шкірі з підвищеною себосекрецією та високим рівнем гідратації (тобто жирна шкіра).
У разі чутливої шкіри провокаторами акне можуть бути етоксильовані спирти та поліетиленгліколі (ПЕГ), які використовуються як емульгатори та солюбілізатори (розчинники). Під дією УФ-променів і кисню повітря цих речовин перетворюються пероксиди, що запускають вільнорадикальні реакції і призводять до виникнення вугрових висипів (так зване Майорка-акне). Етоксильовані спирти та ПЕГ досі широко використовуються в косметиці, тому необхідно уважно читати склад косметичного засобу, особливо якщо засіб передбачається використовувати для фотозахисту. Етоксильовані спирти легко розпізнати за складом «-ет» (-eth) в середині або в кінці назви сполуки, наприклад цереарет-10 (ceteareth-10).
Розвитку акне може сприяти одяг, що обтягує, погано пропускає повітря і перешкоджає нормальному газообміну, оскільки при носінні такий одяг створює навколо шкіри вологе і жирне середовище.
Вплив гормонів
Акне може виникнути у різні періоди життя. Розвиток хвороби найчастіше визначається рівнем тих чи інших гормонів, тому хвороба може загострюватись перед менструацією, овуляцією чи після вагітності.
Гіперплазія сальних залоз (у вигляді вузликів жовтого кольору) з'являється на обличчі та щоках у людей з жирною шкірою. У цілому нині частота прояви симптомів акне падає до тридцяти років, крім певної групи жінок, мають тенденцію розвитку акне саме у віці. У разі головну роль грають гормони.
Особливості харчування
Існує думка, що використання в їжу великої кількості тваринних жирів і шоколаду, що містять гідрогенізовані жири, негативно впливають на стан шкіри при акне. Проте докладніші дослідження показують, що не можна узагальнювати різні ситуації. Безсумнівним, втім, можна вважати той факт, що зменшення кількості калорій на день допоможе хворим на акне, що страждають від зайвої ваги, оскільки воно призведе до зниження кількості шкірного жиру, що виділяється, і андрогенів, що зможе полегшити симптоми хвороби.
Лінолева кислота
Шкіра, уражена acne vulgaris (вугри звичайні – найпоширеніша форма акне) 1-го або 2-го ступеня тяжкості, непогано регулює нанесення засобів, що містять лінолеву кислоту – незамінну жирну кислоту, необхідну для побудови нормального ліпідного бар'єру.
Лінолева кислота може надходити в організм або наноситися на шкіру як у вільній формі, так і у складі фосфоліпідів, з яких «побудовані» ліпосоми або наночастки. Крім функції бути резервуаром лінолевої кислоти, ліпосоми та наночастки можуть переносити інші корисні речовини, наприклад, ретинол (вітамін А). Клінічні дослідження показують, що за 28 днів певні концентрати ліпосом власними силами, без тиску інших активних речовин, знижують кількість комедонів на 60% (рис.2), а висипки – на 70%.
Мал. 2. Зменшення кількості комедонів після обробки шкіри ліпосомальним концентратом (%)
Останнім часом все більшої популярності набувають харчові добавки, що містять лінолеву кислоту. Їх часто рекомендують поєднувати з топічними засобами, в яких також є ця незамінна жирна кислота. Проте задля справедливості варто зазначити, що поки що немає чітких доказів того, що подібна комбінація ефективна, хоча й негативних наслідків також не наголошувалося.
Медикаментозне лікуванн
Топічні препарати для лікування вугрового висипу повинні мати такі ефекти:
- розрідження себуму
- пригнічення себосекрекції
- кератолітична дія
- антимікробна дія
- протизапальна дія
- імуномодулююча дія
- регенеративна дія
Найчастіше той самий активний агент поліфункціональний, тобто надає одночасно кілька ефектів. Наприклад, багатий лінолевою кислотою фосфатидилхолін розріджує шкірний жир, перешкоджає кератозу, а також невеликою мірою пригнічує активність сальних залоз та сприяє регенерації. У деяких роботах показано навіть антибактеріальний ефект проти P. acnes.
У дерматологічній практиці для лікування гіперкератозу зазвичай застосовують препарати, що містять ретиноєву кислоту або її похідні. Азелаїнова кислота також впливає на процес ороговіння, а саліцилова проявляє кератолітичні властивості. При запаленні та необхідності придушення росту P. acnes використовують антибіотики, наприклад еритроміцин або тетрациклін. Як антибактеріальна речовина добре себе проявляє бензоїлпероксид. Гормонотерапія у жінок з використанням прогестерону має інгібуючу дію на виділення шкірного жиру. Для виключення ситуації, коли ефект одного компонента діє проти іншого, необхідно уважно вивчати склад кремів, що використовуються. Особливу увагу слід приділити вмісту емульгаторів та жиру – вони заважають лікуванню. Найпопулярнішим стає застосування в дерматології дермамембранних структур (DMS), аналогічних міжклітинному ліпідному бар'єру рогового шару. Крім них, звичайно, застосовуються і активні фармацевтичні агенти.
Клінічному лікуванню має супроводжувати дбайлива обробка вогнищ акне. Для цієї мети підходить делікатний поверхневий пілінг (ферментативний, саліциловий), що «відкриває» фолікули без травматичного пошкодження рогового шару. Нанесення пілінгу можна поєднувати з легким масажем. Щодо екстракції комедонів вручну, то це мають робити лише досвідчені фахівці. Важливими умовами для успішного лікування є правильний гігієнічний догляд та кваліфікована обробка ушкоджених областей. Лікування залежить від конкретних симптомів.
Основні принципи косметичної корекції, що базуються на концепції корнеотерапії
У салонах краси перед тим як обробляти області шкіри, уражені акне, зазвичай використовують гарячу пару (прилад вапозон), що розширює пори, після чого подальшу терапію необхідно проводити дуже акуратно. Більшість моделей вапозонів дозволяє косметологу працювати з ефірними оліями (наприклад, з лавандовою та мелісою), які заспокоюють та сприяють загальному здоровому стану шкіри. Психологічні причини відіграють неабияку роль у стані шкіри, тому важливо створити розслаблюючу та довірчу атмосферу.
При комедональній формі акне, не ускладненій запаленням та гнійниками, після обробки вапозоном рекомендується провести м'який пілінг. Сама собою обробка парою при регулярному застосуванні теж здатна зменшувати кількість комедонів. Рекомендується вибирати такі косметичні засоби, які не дратують шкіру та не містять комедогенних компонентів мінеральних олій та емульгаторів. Невеликі поствугрові рубці та досить великі кератинізовані ділянки можна коригувати механічною дермабразією, кріопілінгом і навіть ін'єкційними способами (атрофічні рубці у формі вирви).
Щоб запобігти поширенню інфекції, при запальній формі акне та наявності гнійних вузлів категорично не можна використовувати скраби, механічну дермабразію та апаратний масаж. Рекомендується провести мануальний лімфодренаж, що не травмує шкіру та покращує її трофіку.
Закінчити процедуру на шкірі, ураженій акне, можна заспокійливою протизапальною маскою. Модульні косметичні засоби надають широкі можливості для персоналізації лікування, залежно від форми акне. Концентрати активних агентів (в ампулах) можна поєднувати з базовим кремом, підібраним з огляду на характер себосекреції. Найкраще підходять такі агенти, як D-пантенол, алое віра та гіалуронова кислота – вони заспокоюють шкіру та зменшують почервоніння, спричинене лікуванням.
D- пантенол
За наявності великих областей кератинізації, мілій та рубців рекомендується використовувати DMS-базовий крем з низьким вмістом жирів, препарати з наночастинками вітаміну А та концентрат ліпосом.
Вітамін А
Як маску можна взяти лікувальну глину, особливо у випадку жирної проблемної шкіри. На відміну від базових кремів, що залишаються на шкірі, через 20 хвилин маску слід видалити. За наявності запального процесу маска повинна висихати, для цього її покривають вологим компресом.
Для лікування вікового акне, яке розвивається у віці близько 30 років (див. вище), погано піддається лікуванню та призводить до появи лусочок і стягування шкіри, добре себе проявили маски та лосьйони, у складі яких є ліпідні наночастки. Наночастки з природним фосфатидилхоліном, що містить лінолеву кислоту, компенсують нестачу певних речовин, характерний для цього типу акне. На відміну від ліпосом, наночастки містять велику кількість жирних речовин, що дозволяє коригувати вміст ліпідів у шкірі людей від 30 і більше. Крім того, необхідно уникати засобів із мінеральними маслами, оскільки вони на додаток до своїх оклюзійних властивостей мають комедогенний ефект.
Додаткові рекомендації
При очищенні шкіри, ураженої акне, необхідно пам'ятати (особливо це стосується процедур, що проводяться вдома), що варто використовувати тільки склади, що не містять компонентів, що пережирають, так як останні можуть негативно впливати на ефективність лікування.
Окрім гелів, що очищають, слід звернути увагу на ліпосомні лосьйони – вони збагачують шкіру лінолієвою кислотою, дефіцит якої спостерігається при вугровій хворобі. Необхідно зауважити, що фосфатидилхолін, що міститься в ліпосомах, позитивно впливає на рубці, які після тривалого застосування ліпосомальних препаратів стають менш помітними. Сухість шкіри, що викликається застосуванням бензоїлпероксидів або ретиноїдів, можна скоригувати за допомогою м'якого крему DMS.
Ще один важливий момент стосується кислотно-лужного балансу на поверхні шкіри. У нормі рН становить 5,4-5,5. При акне спостерігається залужування шкіри, тобто. підвищення pH до 6,0 і навіть 6,5. Тому рекомендується використовувати засоби, що підкислюють. Маючи Ph близько 4,0-4,5. Ця рекомендація стосується насамперед очищувальних засобів та тонізуючих лосьйонів.
Правильний і планомірний догляд за роговим шаром з метою відновлення його цілісності та зміцнення бар'єрних функцій багато в чому визначить успіх терапії висипу вугрів незалежно від причини, що викликала цей дерматоз.