Автор: Ханс Лаутеншлегер – доктор хімічних та фізичних наук, творець корнеотерапевтичного бренду dermaviduals (Німеччина)
Купероз – судинне захворювання шкіри, при якому на шкірі з'являються судинні зірочки, сіточки розширених капілярів. Найчастіше судинні сіточки розташовуються на обличчі - в області крил носа, підборіддя, щік, іноді на шкірі ніг. Вони можуть бути будь-якого кольору - від блідо-червоного до синювато-червоного, тому різко виділяються на тлі здорової шкіри. Найчастіше складно відрізнити розацеа, еритродермію та актинічні розлади шкіри. Тим не менш, всі ці дерматози ріднить порушення бар'єрної функції шкіри, тому її відновлення має настільки велике значення при терапії цих захворювань.
Слово «купероз» у буквальному перекладі з французької означає «мідна троянда» або «мідний прищик». Сам термін позначає маленькі розширені поверхневі кровоносні судини з характерним мідним відтінком, їх наявність показує слабкість капілярної системи та сполучної тканини. Розширення судин може виявлятися також у вигляді невеликих точок, хоча найчастіше це все-таки маленькі прожилки на шкірі. Щодо особи терміни «купероз» та «телеангіектаназія» використовуються як симптоми, якщо йдеться про локальні симптоми в районі щік та носогубної складки.
Так само, як і інші шкірні проблеми, «купероз» передбачає збалансований догляд за шкірою виключно важливий для запобігання появи неприємних симптомів куперозу, особливо якщо шкіра схильна до цього захворювання або якщо в сім'ї хтось хворів.
А все починається з розацеа
Серед причин, що провокують виникнення куперозу, називають надмірні фізичні навантаження, вплив високих і низьких температур, ультрафіолет, гормональний дисбаланс організму, прийом гормональних контрацептивів, вегетосудинну дистонію, захворювання печінки, неправильне застосування косметичних засобів, а також спадкову схильність до зниження. Світла і тонка суха шкіра особливо схильна до цієї хвороби.
Поруч із переліченими причинами, купероз може виявлятися і після розацеа. Основний симптом розацеа – це еритема шкіри, яка може тривати від кількох годин до кількох днів. Почервоніння може стати інтенсивнішим при стресі, збудженні, вживанні алкоголю, гострих спецій, алкалоїдів з чаю або кави, при зміні зовнішніх температурних умов.
У довгостроковій перспективі гіперактивні судини ушкоджуються, і це призводить до прояву перманентних телеангіектазій, а також розвитку запалення судинного ендометрію, що супроводжується почервонінням.
При перевазі червоного відтінку можна припустити, що порушені в основному артерії, блакитний «відлив» говорить про те, що уражена венозна система.
Профілактикою треба займатися заздалегідь
Телеангіектазії зазвичай носять хронічний характер, тому важливо вживати профілактичних заходів, як тільки діагностовано схильність до захворювання. Це означає, що взимку, при холодному сухому вітрі, треба намагатися уникати переохолодження шкіри, влітку не можна довго засмагати, і навіть сауна може бути небезпечною. Особливо відзначимо, що слідкувати треба не тільки за шкірою на обличчі, але і на ногах (тут телеангіектазію зазвичай називають «павучими венами»), де шкіра теж дуже чутлива. Крім того, спровокувати захворювання може механічне роздратування, спричинене незручним взуттям.
Є й інші причини виникнення таких шкірних розладів, серед яких – захворювання вен у литковій ділянці, а також деякі види медикаментозного лікування (наприклад, тривале застосування кортикоїдів). Часті кровотечі з носа можуть бути ознакою підвищеної крихкості судинної системи. Іншим знаком можуть бути темні кола довкола очей. Найбільш показовий тест, коли при механічній напрузі шкіра набуває синюватого відтінку.
Для запобігання почервоніння, викликаного тривалим перебуванням на сонці, рекомендується використовувати сонцезахисний крем, проте навіть з ним не слід довго залишатися на сонці, тому що ІЧ-випромінювання проникає в поверхневі шари шкіри і може викликати пошкодження тканин і судин.
Необхідне правильне очищення шкіри
Для очищення шкіри і зняття макіяжу рекомендується використовувати спеціальне молочко, що містить м'які поверхнево-активні речовини, або спеціальні розчини, в яких ліпіди формують ліпосоми або міцели. Важливо, щоб рН засобу, що очищає, відповідав фізіологічному (близько 5,4-5,6)
Слід бути обережними при використанні гігієнічних миючих засобів (гель для душу, мило, шампунь). У якості профілактики необхідно відмовитися від складів, що містять лаурилсульфат або лауретсульфат натрію, оскільки вони мають сильну знежирювальну дію і можуть спровокувати подразнення. У побуті при чищенні поверхонь або миття посуду рекомендується використовувати теплу воду та засоби для чищення, що містять низькі концентрації активного детергенту і пом'якшувальні компоненти.
Засоби для догляду за шкірою, що не викликають роздратування
Через куперозу шкіра стає чутливою та проникною, тому необхідно уникати засобів з різними ароматами та стабілізаторами. Дотримання цього простого запобіжного заходу стає ще важливішим, якщо до проявів куперозу у пацієнта була діагностована розацеа і її лікували за допомогою кортикоїдів. У такому разі роговий шар витончений, а значить, більшою мірою вразливий для сторонніх агентів. Крім того, краще утриматися від масажу уражених областей або принаймні обмежитися легким масажем, оскільки поверхневі судини дуже чутливі до механічного подразнення. Також не можна користуватися скрабом, а для пілінгу краще використовувати ферментативні пілінгові маски.
Для догляду за шкірою, схильною до куперозу і телеангіектазій, настійно рекомендується використовувати засоби, що містять якнайменше компонентів, здатних викликати роздратування.
Якщо застосовуються будь-які креми для щоденного догляду за шкірою, вони повинні дозволяти дихати шкірі, тому їх треба наносити в малих кількостях. У їх складі не повинно бути високих концентрацій сполук з довгими вуглеводневими ланцюгами, таких як мінеральні олії та воски, оскільки внаслідок оклюзійного ефекту відбувається гіпергідратація рогового шару і його проникність підвищується. Плівкоутворюючі агенти, що покращують консистенцію готового продукту і зазвичай позитивно впливають на зволоженість рогового шару, в даному випадку можуть мати негативну дію. До потенційно дратівливих речовин відносять деякі синтетичні емульгатори, які, потрапивши на шкіру, проникають у роговий шар і вбудовуються в міжклітинні ліпідні пласти, викликаючи їх дестабілізацію. Нормальна шкіра, як правило, не помічає подібних з'єднань, а ось шкіра з пошкодженим і ослабленим бар'єром може на них зреагувати. Тому якщо все ж таки засіб з догляду за шкірою містить емульгатори (це переважна більшість емульсій (креми, молочко), за винятком особливого виду – ламелярних емульсій), вони повинні бути представлені моно- і дигліцеридами фізіологічних жирних кислот, які здатні включатися в природний метаболізм шкіри.
Активні агенти, показані для шкіри з куперозом
Активні агенти, змішані з концентратами ліпосом або укладені всередину ліпосом чи наночастинок, мають істотно більші шанси проникнути в дію.
Активні агенти при куперозі потрібно використовувати з великою акуратністю і лише у разі реальної потреби. Під час вибору конкретного агента для догляду за шкірою з куперозом слід віддавати перевагу тим речовинам, які можуть:
1) зняти роздратування та зменшити вираженість еритеми (особливо у разі прояву розацеа);
2) зміцнити стінки поверхневих судин та знизити їх проникність;
3) надати протизапальну дію, особливо у разі одночасної наявності симптомів червоних вугрів та актинічного кератозу;
4) забезпечити антимікробний ефект, так як шкіра, схильна до куперозу, дуже проникна для мікробів;
5) підтримати регенераційні процеси (особливо за наявності симптомів розацеа).
Якщо діагностовано слабкість судинної та сполучної тканини, застосовувати висококонцентровані водні або водно-спиртові розчини слід з обережністю. Їх нанесення може викликати короткочасне, але небажане подразнення, якщо засіб для догляду за шкірою використовується частіше, ніж один-два рази на день.
У цілому при куперозі спеціальні активні агенти рекомендується використовувати лише для обмежених областей шкіри, але на інші ділянки наносити базовий препарат. Нижче наводимо перелік рекомендованих активних агентів.
– Вітамін К. Зміцнює стінку судин та зменшує її проникність у разі еритеми, «павучих вен» та пурпури – як травматичної, так і викликаної лікуванням, допомагає проти темних кіл навколо очей.
– D-пантенол. Зволожує шкіру, надає пом'якшувальний ефект і збільшує швидкість поділу клітин, сприяючи таким чином процесу загоєння. Крім того, знімає свербіж і має антибактеріальний ефект.
– Екстракт ладану (Boswellia sacra). Інгібує експресію матричних металопротеаз, що у процесі розщеплення колагену. Компоненти екстракту ладану пригнічують активність 5-ліпоксигенази, ключового ферменту у запальному процесі. Екстракт ладану, укладений у наночастинки, застосовується у засобах проти актинічного кератозу.
– Екстракт ромашки. Знижує роздратування, знімає почервоніння, має антисептичні та протизапальні ефекти.
– Екстракт алое. Завдяки вмісту амінокислот та полісахаридів, що формують плівку на поверхні шкіри, надає зволожуючу дію, а також перешкоджає розвитку запалення та підтримує процес загоєння.
– Екстракт голки понтійської. Має протизапальні та протинабрякові властивості, має в'яжучу дію, тонізує вени.
– Екстракт ехінацеї. Інгібує гіалуронідазу та чинить антисептичний та протизапальний ефект.
– Лляна олія. У формі водного розчину наночастинок пом'якшує почервоніння та запалення. Забезпечує шкіру омега-3 жирними кислотами (a-ліноленова кислота).
– Олія енотери. У формі водного розчину наночастинок має протизапальну дію. Забезпечує шкіру омега 6-жирними кислотами (g-ліноленова кислота). Більш ефективно при нанесенні на шкіру, ніж при прийомі усередину.
– Вітамін А (ретинол). Нормалізує процеси регенерації шкіри.
– Саліцилова кислота. Використовується як сама собою, і у складі екстракту верби. Чинить антибактеріальну та протизапальну дію.
Як замаскувати телеангіектазії
Нарешті кілька загальних порад щодо макіяжу, який допоможе приховати симптоми куперозу.
1. Зелені пігменти можуть оптично «нейтралізувати» почервоніння шкіри. Їх акуратно наносять на шкіру у вигляді крему, а потім розтирають пензликом.
2. Компактна пудра із високою концентрацією пігментів застосовується, щоб запудрити червоні ділянки.
3. Засоби для автозагару, засновані на дигідроксиацетоні, затемнюють шкіру так, що капіляри стають менш помітними.
4. Медичні присипки тілесного кольору, що не містять тальку і не висушують шкіру, допомагають досягти природного кольору шкіри.