Кордон між «проблемною» та «хворою» шкірою не завжди очевидний. Хоча робота лікаря-косметолога передбачає диференціальну діагностику шкірних захворювань, він повинен знати, де закінчується його компетенція і починається компетенція лікаря.
Проблемна шкіра чи хвороба? Саме це питання найчастіше виникає під час аналізу порушень бар'єрної функції шкіри. Суха шкіра (в англомовній літературі – dry skin) здебільшого належить до першої категорії і може бути діагностована за зниженим показником ступеня зволоженості (гідратації) рогового шару, що вимірюється корнеометром (прилад Corneometer ®). Додатковими діагностичними ознаками сухості будуть підвищене значення індексу ТЕПВ (трансепідермальна втрата вологи; вимірюється методом теваметрії на приладі Tewameter ®), а також зміна секреції (у бік зниження чи підвищення) шкірного сала (оцінюється методом себуметрії, приладом Sebumetr). Треба відзначити, що два останні показники у сухої шкіри змінюються не завжди, але за їх змінами можна встановити причину, через яку в роговому шарі рівень води впав нижче за норму.
Зокрема якщо індекс ТЕПВ підвищений, можна припустити, що основний збій стався на рівні ліпідного бар'єру рогового шару, локалізованого між корнеоцитами. Така ситуація характерна для атопічної шкіри – через вроджений дефект генів, що контролюють процес зроговіння, структура ліпідних пластів змінена, і вони гірше справляються із завданням стримувати випаровування води. При фізіологічному дефіциті себуму (наприклад, у людей похилого віку або дітей допубертатного віку) можуть виявлятися клінічні ознаки сухості – лущення, розтріскування, підвищена чутливість, іноді свербіж. Після деяких косметологічних процедур, що ушкоджують (насамперед після хімічного пілінгу і дермабразії) також спостерігається збільшення індексу ТЕПВ, але через пару днів він повертається до норми, що свідчить про повне відновлення бар'єрної функції. У всіх випадках для зволоження шкіри необхідно використовувати відповідні та індивідуально підібрані корнеотерапевтичні засоби, що відновлюють вологоутримуючі структури рогового шару. Однак у разі атопічного дерматиту пацієнт має вести спостереження у лікаря.
Оптимальні препарати для догляду за сухою шкірою з порушеним ліпідним бар'єром – це крем, збагачений фізіологічними ліпідами, що містить компоненти натурального зволожуючого фактора (наприклад, вільні амінокислоти, сечовину, молочну кислоту) та гіалуронову кислоту. Для атопічної шкіри рекомендується використання додаткових активних речовин із протизапальною дією (нікотиномід, незамінні жирні кислоти, екстракт ладану), можливо знадобляться компоненти для полегшення сверблячки (сечовина, алантоїн та інші аміди). Назви всіх цих речовин схожі на ліки, але вони дозволені для використання у косметичних засобах, оскільки не лікують причину хвороби, а лише компенсують нестачу деяких компонентів рогового шару або зміцнюють бар'єрні структури. Іншими словами, вони є симптоматичними та профілактичними засобами (а не патогенетичними, як переважна більшість ліків).
При слабкому бар'єрі (незалежно від причини, що призвела до його порушення) слід уникати емульгаторів, органічних розчинників (спирт, ацетон) та алергонебезпечних сполук (перш за все, ефірних олій та барвників). Неефективне використання у складах мінеральних масел, оскільки вони утворюють на шкірі поверхневу плівку і таким чином уповільнюють її відновлення.
У таблиці представлена зведена інформація щодо хвороб, фармацевтичних агентів та допоміжних засобів для догляду за шкірою. Цей перелік далеко не вичерпний. Особливо підкреслимо, що в кожному конкретному випадку рекомендації можуть змінюватися – від вживання фармацевтичних препаратів до косметичних засобів для догляду за шкірою та назад.
Таблиця. Топічні препарати, рекомендовані для лікування та корекції симптомів деяких шкірних захворювань та естетичних дефектів
Показання для використання |
Фармацевтичні препарати (активні речовини) |
Косметичні засоби (активні речовини) |
Акне (на тлі підвищеної себосекреції) сальна шкіра з висипаннями та комедонами (підліткове акне) |
Бензилпередоксид, ретиноїди, гормони, еритроміцин та інші антибіотики, азелаїнова кислота, лінолева кислота, фруктові кислоти, оксид цинку |
Фосфатидилхолін (в ліпосомах) 1) лінолієва кислота, саліцилова кислота, азелаїнова кислота, бетулінова кислота, вітамін А (ретинол та його ефіри) дріжджі, подорожник, берберин |
Акне (на фоні зниженої секреції себуму) себодефіцитна шкіра з висипаннями та вуграми, після 20 років (акне у дорослих) |
Бензилпередоксид, ретиноїди, еритроміцин та інші антибіотики, азелаїнова кислота, лінолева кислота, саліцилова кислота, гормони, фруктові кислоти, оксид цинку |
Рослинні тригліцериди3), фосфатидилхолін (нанодиспенсії)1), лінолієва кислота, саліцилова кислота, азелаїнова кислота, бетулінова кислота, амінокислоти (NMF), вітамін А, (ретинол та його ефіри), дріжджі, подорожник, берберин, фітогормони (лугова конюшина, соєві боби) |
Розацеа почервоніння шкіри, порушення будови та функцій шкірного бар'єру |
Ретиноїди, антибіотики (міноциклін, доксициклін, метронідазол), азелаїнова кислота |
Рослинні тригліцериди3), лляна олія, азелаїнова кислота, бетулінова кислота, фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), ретинол |
Суха шкіра порушення бар'єрної функції рогового шару (різноманітні зовнішні чи внутрішні чинники |
Сечовина, лінолева кислота, що пережирюють базові креми.
|
Рослинні тригліцериди3), лінолієва кислота, цераміди. СМ-глюкан, амінокислоти (NMF), фосфатидилхолін (нанодисперсії), гідрогенізований фосфатидилхолін (DMS-крем)2) гель алое, гіалуронова кислота, сечовин. |
Іхтіоз генетично обумовлене порушення процесу відлущування корнеоцитів |
Ретиноїди, сечовина (кератолітик) |
Рослинні тригліцериди3), фітостерини, ретинол, фосфатидилхолін (нанодисперсії), гідрогенізований фосфатидилхолін (DMS-крем)2), полігідроксикислоти, молочна кислота. |
Псоріаз ексфоліактивний дерматит із запаленням шкіри через прискорення процесу ороговіння (гіперкератоз) |
Дитранол (цигнолін), саліцилова кислота, сечовина, дьоготь, кортикоїди, кальципотріол, ретиноїди, циклоспорин А, псорален, фумарова кислота та її ефіри. |
Олія енотери, лляна олія, фосфатидилхолін (ліпосоми, нанодисперсії)1) фумарова кислота, сечовина, полігідроксикислоти. |
Атопічний дерматит запальне порушення функції шкірного бар'єру різної тяжкості, що супроводжуються свербінням |
Антисептики, кортикостероїди, імуносупроцесори, антигістаміни, сечовина (для зволоження шкіри та проти сверблячки) полідоканол (проти сверблячки), масло енотери, D-пантенол |
Рослинні тригліцериди3), лляна олія, лінолева кислота, фітостерини, цераміди, сечовина, аллантолін, фосфатидилхолін (нанодисперсії), екстракт ладану, гідрогенізований фосфатидилхолін (DMS-крем)2) |
Контактний дерматит (екзема) |
Антибіотики, протигрибкові препарати, антигістаміни, імуносупресори, кортикоїди, екстракти ромашки та календули, D-пантенол |
Олія енотери, лляна олія, екстракт ладану, D-пантенол, фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), екстракт ехінацеї |
Алергічний контактний дерматит почервоніння, пухирі, вузлики після контакту з алергеном, наприклад, з нікелем) |
Кортикостероїди, антигістамінні засоби, місцеві анестетики |
Рослинні тригліцериди3) та фітостерини для стабілізації шкірного бар'єру (профілактика сухості шкіри) |
Токсична дегенеративна екзема хронічна кумулятивна екзема |
Кортикостероїди, алантоїн, гамамеліс, антисептики, D-пантенол, протизапальні та пережирюючі базові креми |
Рослинні тригліцериди3), олія енотери, лляна олія, фітостерин, гідрогенізований фосфатидилхолін (DMS-крем)2)цераміди, сечовина, алантоїн, D-пантенол, гамамеліс |
Періоральний дерматит невеликі червоні пухирі біля рота |
Еритроміцин, міноциклін, метронідазол, азелаїнова кислота, таніни |
Екстракт ладану, фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), азелаїнова кислота, екстракти: зеленого чаю, гамамелісу, ехінацеї, голки. |
Порушення роботи періанального бар'єру роздратування в області сідниць, часто спричинене занадто частим вживанням гігієнічних засобів |
Антисептики, гамамеліс, D-пантенол протизапальні та пережирюючі креми. |
Неводні розчини рослинних тригліцеридів3), фосфатидилхолін1), гідрогенізований фосфатидилхолін2), фітостерини |
Купероз «слабкість» сполучної тканини, розширення судин |
Ретиноїди, антибіотики (міноциклін, доксициклін, метронідазол) азелаїнова кислота |
Рослинні тригліцериди3), лляна олія, олія енотери, азелаїнова кислота, бетулінова кислота, фосфатидилхолін (ліпосоми, нанодисперсії1)) ехінацея, голка понтійська |
Пролежні
|
D-пантенол, антибіотики, протизапальні та пережирюючі базові креми (профілактика) |
Рослинні тригліцериди3), гідрогенізований фосфатидилхолін, фітостерини (профілактика сухості шкіри) |
Актинічний кератоз передракове хронічне ушкодження шкіри |
Диклофенак. 5-фторурацил, 5-амінолевулінова кислота (для фотодинамічної терапії, ФДТ) |
Екстракт ладану |
Гіперпігментація підвищене виробництво меланіну |
Хімічний пілінг (гідрокислоти трихлороцтова кислота) гідрохінон |
Аскокбілфосфат, ретинол, азелаїнова кислота, фосфатидилхолін (ліпосоми, нанодисперсії1)) екстракти: мальви, м'яти перцевої, перцевої манжетки, вероніки, меліси лікарської, подорожника |
Рубці ущільнення сполучної тканини різного ступеня важкості |
Ретиноїди, гепарин, хімічний пілінг |
Вітаміни А, Е, С, кофермент Q10 (убіхінон), D-пантенол, фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), гідрогенізований фосфатидилхолін (DMS-крем)2) |
Стрії рубцова тканина, що виникає через перетягування |
Ретиноєва кислота, трихлороцтова кислота (хімічний пілінг) |
Профілактика: олія з насіння шипшини, лляна олія, вітамін Е, кофермент Q10 (убіхінон), фосфатидилхолін (нанодисперсії1)) |
Лазерна терапія перед- та постпроцедурний догляд з метою інгібування процесу меланогенезу |
|
Аскорбілфосфат, фосфатидилхолін (ліпосоми) екстракти: мальви, перцевої м'яти, первоцвіту манжетки, вероніки, меліси лікарської, подорожника. |
Почервоніння та сухість шкіри внаслідок радіотерапії |
Протизапальні та пережирюючі базові креми |
Фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), олія енотери, лляна олія, вільні амінокислоти, СМ-глюкан, сечовина, гель алое віра, екстракти ладану та ехінацеї |
Сонячні та інші опіки |
Антисептики, нестероїдні протизапальні препарати, D-пантенол |
Лляна олія, лінолієва кислота, D-пантенол, фосфатидилхолін (нанодисперсії)1), ехінацея, екстракт ладану |
Примітки:
1)Фосфатидилхолин (лецитин) сам по собі – дуже ефективна активна речовина, особливо якщо в його складі присутня лінолева кислота.
Фосфатидилхолін полегшує проникнення через шкіру полярних водорозчинних речовин (у формі ліпосом) та ліпофільних агентів (у формі нанодисперсії). Деякі рослинні олії (наприклад, масло енотери та бурачника) відрізняються високим вмістом фосфатидилхоліну, збагаченого ненасиченими жирними кислотами. Ці масла доцільно поєднувати з жиророзчинними вітамінами (ретинолом і токоферолом) для кращої засвоюваності останніх та покращення сенсорних характеристик готового продукту.
2) Крім тригліцеридів, фітостеринів, сквалану та церамідів, для надання необхідної консистенції в DMS-засобах можна використовувати гідрогенізований фосфатидилхолін.
3) Тригліцериди із середньою довжиною жирних ланцюгів містяться в олії авокадо, олії зародків пшениці, мигдальній олії та ін. олії з насіння шипшини (лінолеву та a-ліноленову кислоту) перераховуються окремо.
4) Активні речовини, згадані в таблиці, використовуються окремо або у відповідних поєднаннях, що залежать від стану шкіри.
Сучасні дерматологи все частіше інтегрують у терапевтичні схеми лікування шкірних захворювань косметичні засоби, що виконують профілактичні завдання та полегшують стан хворого. У ряді випадків для виготовлення фармацевтичних і косметичних продуктів використовують одну і ту ж основу - це може бути емульсійна (кремова) основа, що складається з води та масляної фаз, безводна основа (наприклад, вазелін або мінеральна олія), гелева основа, представлена структурованою полімерною водою. Що стосується активних інгредієнтів, то зазвичай в медичному препараті міститься невелика кількість активних компонентів, проте їх концентрація може бути відносно високою. Косметичні засоби відрізняються великою різноманітністю різноманітних добавок (у тому числі й біологічно активних), але їх концентрація, як правило, нижча, ніж у лікарському засобі. І якщо ліки націлені на патогенетичне лікування, то косметичний засіб вирішує профілактичні та симптоматичні завдання, допомагаючи таким чином досягти необхідного клінічного результату та закріпити його на більш тривалий термін.
Література:
1. Eberlein-König B., Eicke C., Reinhardt H.-W., Ring J. Adjuvant доцільність атопічного екземи: оцінка емоційного розташування N-palmitoylethanolamide (ATOPA Study). JEADV 2008, 22: 73-82.
2. Lautenschläger H. Dermopharmazie - Dekorative Kosmetik für die Problemhaut. Pharmazeutische Zeitung 2008; 153 (8): 28-30.
3. Lautenschläger H. Geschichte und aktuelle Gesichtspunkte der Korneotherapie. Kosmetische Medizin 2005; 26 (2): 58-60.
4. Lautenschläger H. Liposomes. Handbook of Cosmetic Science and Technology (Eds. Barel A.O., Paye M., Maibach H.I.), 155-163, CRC Press Taylor & Francis Group, Boca Raton 2006.
5. Lautenschläger H. Universelle Basiscremes mit Membran-Struktur für Flautpflege, Hautschutz und Dermatika. Österreichische Apothekerzeitung 2002; 56(14): 679.
6. Lübbe J. Evidence-Based Corneotherapy. Dermatology 2000; 200: 285-286.
7.Reinhardt H.W. Gedanken zur sinnvollen Magistral-Rezeptur. Kosmetische Medizin 2006; 27 (1): 30-31.
8. Schöffling U. "High Tech" і "Bio" im Cremetopf, Neuer Ansatz bei Dermokosmetika verbessert das Hautbild bei trockener, geschädigter und empfindlicher Haut. PTA heute 2002; 2:8-18.
9.Суворова К. Корнеотерапія дер Хауткранкхейтен, ді вон дер Сторун дер Епідерміс вегетнер (в Russisch). Les Nouvelles Esthetiques (Russische Version) 2004; 4:28.
10. Tabata N., O'Goshi K., Zhen Y.X., Kligman A.M., Tagami H. Biophysical assessment of per-sistent effects of moisturizers their daily Applications: Evaluation of Corneother¬apy. Dermatology 2000; 200: 308-313.
11. Valenta C. Salbengrundlagen. ÖAZ 2005:16:770-773.
12. Valenta C. Stabilität: Cyproteronacetat в magistralen Zubereitungen. Österreichische Apotheker-Zeitung. 2002; 56:676-678.
13. Wolf G., Höger P.H. Dermatologische Basistherapie з hyperallergenen und noxenfreien Externa im Kindesalter. Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft 2008; 7(1): 50-61.